Гаряча лінія

Якщо Ви бажаєте повідомити про небажане явище або скаргу на якість продукції, що виникли при застосуванні лікарських засобів компанії «Байєр» в Україні, будь-ласка передайте інформацію своєму лікарю, в Регуляторний Орган.

Також можна надіслати повідомлення на електронну адресу PV_Ukraine@bayer.com, або звернутись на безкоштовну гарячу лінію компанії «Байєр» за телефоном 0 800 4002 19.

закрити

За додатковою інформацією або зі скаргами звертайтеся за адресою:

ТОВ «БАЙЄР», вул. Верхній Вал, 4-Б
м. Київ, Україна 04071
Тел.: +380 44 220 33 42
Факс: +380 44 220 33 40

Або надсилайте свої питання у розділі «Запитайте у експерта»

закрити

Як дізнатися, чи є у улюбленця вушний кліщ?

1. Зверніть увагу, чи є надлишок сірки.

Вушні кліщі провокують клітини, що вистилають вушний канал, виробляти більшу кількість сірки, це своєрідний механізм захисту. Зазвичай сірка виглядає як темна воскоподібна маса, коричневого або чорного кольору, і може бути помилково прийнята за бруд в вусі. Іноді можна помітити неприємний запах із вуха.

2. Поспостерігайте, якщо у тварини є ознаки свербіння.

Вушні кліщі викликають роздратування, тому тварини часто чешуть уражене вухо, іноді трясуть головою. Розчісування може призвести до пошкодження шкіри вуха, що провокує додаткове інфікування, кровотечу та біль. У тварин, які страждають отодектозом тривалий період часу, у вушному каналі з'являються запальні поліпи і кров'яні пухирі. У важких випадках отодектоз може посилитися до гнійного запалення вуха, втрати рівноваги при ходьбі та глухоти.

3. Придивіться до положення тіла тварини.

При отодектозі голова тварини часто схилена в сторону ураженого вуха. Це ознака дискомфорту, який спровокований болем в області вуха.

4. Перевірте інших тварин, які знаходяться в контакті.

Вушний кліщ легко передається між тваринами тому, якщо Ви запідозрили проблему в однієї тварини, швидше за все інші теж вражені, навіть якщо очевидних ознак немає. Це необхідно враховувати при лікуванні: якщо Ви пролікували тільки одну тварину, інші можуть служити постійним джерелом зараження. Для успішної боротьби з вушних кліщем необхідно пролікувати всіх тварин, які знаходяться у близькому контакті.

5. Зверніться до ветеринарного лікаря, якщо Ви помітили хоча б один з перерахованих симптомів.

За допомогою мікроскопа або ауріскопа (приладу для огляду вуха, горла і носа) ветеринарний лікар зможе точно поставити діагноз: виявити вушних кліщів, переконатися, що барабанна перетинка ціла, що вкрай важливо перед призначенням лікування.

закрити
--> --> --> --> --> --> --> -->

«Африканська чума свиней – це класична чума в кубі!»
Компанія Байєр допомогла у проведенні семінару на актуальну тему.

2015-й став досить тривожним роком для українських виробників свинини. Інфекція, про яку свинарські господарства воліли б навіть не згадувати, фактично увірвалась на територію України, завдавши збитків навіть крупним свинарським комплексам. Так, мова - про африканську чуму свиней.

1 1 1









Ця дуже болюча тема і зібрала учасників семінару “Практичний досвід боротьби з АЧС – як це було. Біобезпека свинокомплексів” на щорічній традиційній виставці ІнтерАгро-2015, що працювала в Києві.
На серйозну і кваліфіковану розмову Корпорація «Тваринпром», а саме вона організувала семінар, запросила ветеринарних спеціалістів свинокомплексів, що входять до корпорації «Тваринпром», а також ветеринарних експертів Держветфітослужби України, державних установ і приватних компаній, які опікуються цією тематикою.
Реальну картину про «наступ» АЧС в Україні присутнім змалював Дмитро Мороз, заступник директора Департаменту ветмедицини Держветфітослужби України. Він нагадав про ситуацію, з якою зіткнулась Україна останнім часом: так, з 2012 року було зареєстровано 42 випадки захворювань на АЧС, з них - 27 випадків у 2015 році. Цей рік став «урожайним» на АЧС, бо ветеринари хворобу виявили не лише у домашніх господарствах (21 випадок) та дикій природі (5 тварин), а й на крупному промисловому підприємстві (агрокомбінат «Калита»).
Ця інформація, підкреслив Дмитро Мороз, свідчить про те, що на нас чекають непрості часи через АЧС. І потрібно не тільки констатувати раз за разом випадки спалахів, а й вживати надзвичайні міри для запобігання розповсюдження хвороби. До речі, Миколаївщина і Одещина – портові області, експорт зернових здійснюється саме через порти Миколаєва і Одеси. Тож варто докласти зусиль, щоби через випадки АЧС на цих територіях не було накладено заборону на експорт зернових через названі термінали.

Олена Ложкіна, завідуюча патоморфологічним відділом Інституту лабораторної діагностики та ветсанекспертизи нагадала всім про необхідні заходи і дії ветлікарів у випадку підозри на АЧС. Зокрема, про зберігання зразків і передачу їх до лабораторії діагностики та ветсанекспертизи.

«Африканська чума свиней – це класична чума в кубі!» - саме так охарактеризував цю хворобу Олександр Кучерявенко, провідний фахівець в галузі ветеринарного захисту і лікування свиней, пригадавши випадки АЧС в Україні за останні 30 років. У своїй доповіді Олександр Кучерявенко розповів про свій досвід боротьби з АЧС, провів аналогію з діями ветеринарної служби в сучасних умовах ведення свинарства, зазначивши, що в 70-тих роках заходи боротьби були значно суворішими, а ветеринарна служба мала більше повноважень, що й дало можливість на той час викорінити хворобу.

Дякуємо за підготовку матеріалу Наталії Черешинській та Наталії Куян